Сайт працює у тестовому режимі

У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) зазначається наступне:

  1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
  2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Аналіз ст. 10 Конвенції дає змогу зрозуміти, що, з одного боку, в положеннях ч. 1 ст. 10 Конвенції проголошується ряд свобод. Зокрема, право на свободу вираження своїх поглядів включає не тільки свободу дотримуватися своєї думки, тобто не переслідуватися за свої переконання, але також можливість вільно отримувати і розповсюджувати інформацію та ідеї. Принциповий момент в реалізації права на свободу вираження поглядів полягає в тому, що таке право може мати транскордонний характер. При цьому автори Конвенції не виставляли ніяких умов щодо того, хто саме може приймати участь в розповсюдженні інформації. Таким чином, це може бути будь-який громадянин країни, яка є учасницею Конвенції.

З іншого боку, норми ч. 2 ст. 10 Конвенції встановлюють певні обмеження щодо свободи вираження поглядів. Але такі обмеження можуть бути пов’язані лише з шістьма моментами, а саме: 1) захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки; 2) запобігання заворушенням чи злочинам; 3) охорона здоров’я чи моралі; 4) захист репутації чи прав інших осіб; 5) запобігання розголошенню конфіденційної інформації; 6) підтримання авторитету і безсторонності суду.

 

Сфера застосування статті 10 Конвенції:

 

  • дотримання та вираження поглядів;
  • одержання, передача та розповсюдження інформації та ідей;
  • захист честі, гідності та репутації;
  • спростування інформації;
  • захист суспільної моралі;
  • інформація про публічних осіб;
  • недостовірна інформація;
  • конфіденційна (таємна) інформація;
  • офіційна інформація;
  • джерела інформації;
  • відповідальність за вираження поглядів;
  • цензура;
  • свобода політичних дискусій;
  • критика;
  • преса;
  • журналісти;
  • фото-, відеозйомка;
  • публікації;
  • реклама (комерційна інформація);
  • пропаганда;
  • агітація;
  • видавнича справа;
  • твори мистецтва, мистецька діяльність;
  • художнє вираження поглядів;
  • державне регулювання у сфері інформації;
  • ліцензування діяльності радіомовних,  телевізійних або кінематографічних підприємств;
  • розподіл частот.

 

 

Регіональне відділення
Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду
з прав людини при Північно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Суми)